Могилів - історична ретроспектива

Існує кілька легенд про походження назви села Могилів.

1.  Одного разу зійшлися рибалки на могилі, палять люльки і радяться, як назвати село. Так, як вони сиділи на могилі і придумували назву села, то один каже: «Ме-ля і могила — назвемо його Могилів». Подумали рибалки і погодились.
2.  Могилів названий так тому, що на його території багато козацьких могил.
3.  Село заснували запорізьки козаки Могила і Лев. При сполученні їх імен утворилася назва Могилів.
4.  В 1718 р. миргородський полковник Павло Данилович Апостол поселив людей, які прийшли з Задніпров'я в урочищі Могилів на правому березі річки Оріль. Сучасна брукована дорога по вулиці Центральній  була колись складовою частиною Муравського шляху. Цей шлях ішов із глибини Росії в Слобідську Україну, через Оріль і в Запоріжжя. Козаки називали цей шлях одвічним і говорили:«лежить Галя простяглася, а як устане, то й неба достане». По Муравському шляху козаки робили набіги на Крим.  Відомо також, що населений пункт Могилів вперше згадується в історичних документах 1720 року, як хутір запорізького старшини Могили.

      Майже всі берегові простори Дніпра в середині XVIII були розкішними і непрохідними плавнями, що доставляли запорозьким козакам  і ліс, і сіно, багато здобичі і звірів. Ці плавні являли собою низовину, покрито трав'яною і деревинною рослинністю, зрізаною в різних напрямах, річками, затоками, лиманами, малими і великими озерами.

        Вздовж лівого берега ріки Орелі було понад 300 озер, гирл і лиманів. З лівої сторони Орелі було дві притоки: Багата і Берестовка.

         Про походження назви річки існують різні легенди. Починається вона в Харківській області біля села Єфремівки. Довжина Орелі 320 км.

Дмитро Іванович Яворницький з вуст жителя с. Котівки Степана Сатани записав одну з них.

Начебто жили поряд змій та козак і ніяк не могли поділити між собою плодючі поля. Дійшло до бійки. Змій не міг подолати козака, а тому запропонував: давай розмежуємось. Сам запрягся і проорав дуже покручену межу. Ось по ній і потекла річка Оріль.

Дослідниками встановлено, що назва річки тюрського походження. Слово Оріль похідне від тюрського слова «єрель», яке перекладається як «тут і там», тобто щось покручене, звисте.  Свідчення про походження назви річки можна також почерпнути з рядків закоханого в Приорілля поета Юрія Кібця:

  Протупотіли тут віки,

  Під нетутешній грім підкови.

  У ковилу біля ріки,

  Упало древнє тюрське слово.

 На початку XVIII ст. в селі Могилів нараховувався всього 51 двір, а в кінці XIX століття було вже понад 1000 дворів.

У 1768 р. за течією річки Протовчі і Оріль знаходилась Протовчанська кріпость (села Перещепино, Шульгівка, Могилів, Китайгород).

 Нині Могилів мальовниче, квітуче, в ньому живуть працьовиті, не байдужі, дбайливі люди, які завжди сподіваються на краще.

 Для багатьох поколінь могилян їх село є родовідним корінням і основою пізнання життя, колискою духовності та глибокої народної моральності.